Як же долучити дошкільнят до світу мистецтва, до тієї «краси людського духу» , викликати зацікавлення, захоплення? Це питання я вирішую для себе вже майже 24 років. З того часу як прийшла працювати музичним керівником в Новоекномічний дошкільний заклад, я переконалася, що праця  музичного керівника :

-         робота – здивування, тому що кожна маленька дитина дивує і радує кожного дня.

-         робота – радість, тому  що кожного дня ти  зустрічаєшся з музикою та вводиш в її світ малюків

-           робота – пошук. Пошук нових форм, методів, образів  які б допомогли ввести дошкільнят у світ мистецтва

Робота музичного керівника на сучасному етапі наповнюється новим змістом. Перед нами стоїть завдання виростити людину, що здатна до самостіної творчої праці , всебічно розвинену особистість з  потребою пізнання нового. Але людину, яка б була здатна працювати в колективі, була б соціально  адаптованою. Виконати це завдання, на мою думку можна тільки шляхом пошуку нових форм , підходів до організації педагогічного процесу . Постійно нагадуючи про самобутність дошкільного дитинства, унікальність кожного малюка, цінувати його своєрідність.

А що може бути ближчим до світу малюка чим казка, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить сердця дітей і дорослих. Іван Франко писав: «Оті простеньки сільські байки, як дрібні , тонкі корінчики, вкоріняють у наші душі любов до рідного слова, його краси, простої і чарівної милозвучності. Тисячі речей забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті»

Ігри – драматизації, різноманітні театралізовані дійства на основі казок  надзвичайно приваблюють дітей,  сприяють формуванню моральних якостей, умінню розрізняти добро і зло, розвивають мовлення, міміку, жести, навички культури спілкування, дають  можливість змалечку долучитись до чарівного світу театрального мистецтва.
Тому   в розвитку творчих здібностей дошкільнят я спираюсь на широке використання театралізованої діяльності. Для систематизації роботи розробила проект «Розвиток творчих здібностей дошкільників у театрально-ігровій діяльності».  В основі проекту лежить 
Ідея «Використання театралізованої діяльності як засіб розвитку емоційної чутливості для розкриття творчого потенціалу дитини»
Дитяча музична творчість - важливий фактор у розвитку особистості дитини. Вона може проявлятися у всіх видах музичної діяльності: співах , танцях , грі на дитячих музичних інструментах. О. П. Радиновой  вважає :«дитяча музична творчість за своєю природою - синтетична діяльність ». Діти зазвичай імпровізують спонтанно , в різних іграх . Вони співають лялькам колискову , наспівують марш для солдатиків , охоче складають пісні , придумують мелодії на заданий текст.  Діти люблять інсценувати пісні , придумувати руху до хороводів . У цьому їм допомагає літературний текст і характер музики. Якщо дорослий не показує готові руху при інсценуваннях , то діти можуть створювати оригінальні , самобутні образи , виражені в рухах.
  Проблемою дитячої творчості займалися і займаються багато психологів , мистецтвознавці і педагоги , такі , як Б.М. Теплов , Л.С. Виготський , А. В. Запорожець , Б , Н.А.Ветлугина , А.В.Кенеман , З. Фрейд , В.Глоцер , Т.Г.Казакова , Л.С.Ходоновіч , Г.А.Нікашіна та інші. Завдяки цим дослідженням в теорії існують два погляди на те , чи потрібна допомога дорослого в розвитку творчих здібностей . Одні дослідники ( В.Глоцер , Б.Джеферсон ) стверджують , що « будь-яке втручання педагога в процес творчості дитини шкодить індивідуальним  проявам особистості». Вони вважають , що творчість дітей виникає спонтанно , інтуїтивно , порад дорослих і їх допомоги  діти не потребують. Отже , роль педагога в даному випадку повинна полягати в тому , щоб уберегти дітей від непотрібних впливів з боку і тим самим зберегти самобутність і оригінальність їхньої творчості 
 Інші дослідники (А. В. Запорожець , Н.А. Ветлугіна , Т.Г. Казакова та інші) визнають інтуїтивність і  самобутність дитячої творчості , але разом з тим вважають за потрібне розумний  вплив дорослого. Таким чином , можна зробити висновок , що втручатися в творчість дітей можна по- різному. Якщо дитина з допомогою дорослих навчиться відповідним способам дій , буде позитивно оцінювати своє творіння , то таке втручання сприятиме дитячій творчості .  Л.С.Виготський  звертає увагу на те , що в розвитку дитячої творчості необхідно дотримуватися принципу свободи , який є обов'язковою умовою будь-якої творчості . Це говорить про те , що творчість дітей не може бути ні обов'язковою , ні примусовою. Вона може виникати тільки з дитячих інтересів .

Для того щоб навчитися розуміти прекрасне в мистецтві і в житті, навчитися творити, необхідно пройти довгий шлях накопичення естетичних вражень, зорових і слухових відчуттів. Дуже важливо створити умови для певного розвитку емоційних і пізнавальних процесів у дошкільнят, у тому числі і за допомогою театралізованої діяльності
  Мій досвід підказує, що з нічого не виникає щось. Тобто,  щоб творчість розвивалася треба створити грунт для її  росту – збагатити досвід дітей музичними враженнями , занурити в світ  казки і показати як можна використовувати набуті виконавські навички для створення образів. Але все це має відбуватися тільки за ініціативою дитини. Тому реалізація проекту передбачає  саме гурткову роботу в другу половину дня , що є однією з демократичних форм організації дитячої діяльності.

Заняття проводяться в ігровій формі, не довше 30 хв.  Для  постійного підтримання інтересу дітей  та концентрації уваги,  види  діяльності змінюються від рухливих  ігр, етюдів до спокійного сприймання музичних образів (слухання музики)  Заняття включають в себе такі структурні елементи: 

·        ритмопластичні вправи;

·        імітаційні рухи ;

·        дихальні вправи;

·        співаночки – чистомовки ;

·        пальчикові  розминки або жестикуляції ;

·        робота над інтонаційно виразним співом знайомих улюблених пісень;

·        розігрування маленьких розповідей або казок за допомогою дитячих музичних інструментів , шумових спецефектів.

·        музично – рухливі  ігри “Веселі перетворення”,  “Ігри з уявлюваними предметами” (із м'ячем, з лялькою та інших.) та психологічні міні – єтюди.

Обов’зково  на кожному занятті використовуються шапочки, костюми, атрибути. Це допомагає створити казковість ситуації  та зануритись  в створюємий образ.
 Заняття гуртка має динамічну і демократичну  струтуру, вона може змінюватись від багатьох чинників : настрій дітей, їхні вподобання в данну хвилину ( якщо вони чогось жадають) . В старшій групі діти самі можуть визначати, з чим їм краще позайматися, а що виходить дуже добре. Я часто помічала, що діти на прогулянці, наприклад, самі починали відпрацьовувати танцювальні рухи маленькими підгрупками. Це  спостереження дуже радувало мене, тому що я бачила  і результати своєї роботи. 
  Заняття сприяють розвитку  загальних і виконавських музичних здібностей. Особливо цьому сприяє використання різних видів ігор ( від пальчикових, рухливих, до імітаційних або психологічних  перетворень) . Але для дітей важливо їх реалізувати. Для цього ми і створюємо казки,вистави. Основну роль відводиться  роботі над самою виставою. Спочатку вибирається  з дітьми казка, яка  має бути  поставлена. Ролі розподіляються за бажанням дітей. Спочатку робота проводиться над окремими епізодами (індивідуальна робота) Потім поєднуються  різні епізоди казки, з супроводом музичного інструмента. Заключний етапом підготовки спектаклю є повторний показ і генеральна репетиція.  

  Щасливі посмішки та радісні обличчя дітей після театралізованої вистави говорять про те, що цей вид діяльності їм дуже подобається.

        В мене зараз дуже вдалий період для праці, тому що в садок починають приводити дітей мої перші вихованці, які з великим задоволенням відгукуються на ініціативу показати  малятам ляльковий спектакль, або зробити казкову виставу на святковий ранок.   В проекті відводиться для батьків  велика роль – вони допомагають у виготовленні костюмів, декорацій, різних видів театру. В цьому є позитив, що садок знаходиться в селищі, а не у великому місті, тому що створюється така собі «велика родина»  - дитячий садок, діти, батьки, педагоги , що всі працюють для однієї  мети -  виховання щасливої,творчої ,  всебічно розвиненої дитини.

 Щоб мені хотілось зробити в роботі з батьками, так це пропагувати  відвідування  дитячих вистав у театрах міста Донецька. Памятаю , як в дитсадку мене, малу дитину з іншими дітьми  повели в Театр юного гладача міста Кривий Ріг. Казковість тієї обстановки, атмосфера свята і дива в моїй пам’яті  збережені досі. І мені дуже б хотілося, щоб у моїх вихованців також залишилися такі світлі  враження.

Кожний педагог ставить перед собою питання: чи результативна моя робота? Правильним шляхом я йду? Для моніторингу я вибрала «Визначення театральних здібностей  за методикою Де Хаака та Кафа»  вона досить проста в обробці, але, на мою думку, трохи суб’єктивна. Хоча все , що стусується творчості  є суб’єктивним.  У дітей помітна позитивна динаміка покращення :

·        сформованість музичних творчих здібностей виявилася на більш високому рівні в усіх напрямках ;

·        значно покращилася здатність до імпровізацій ( пісенних , інструментальних , танцювальних ) ;

·        діти стали активно користуватися засобами виразності (міміка , жести, рухи ) ;

·        підвищилася емоційна чуйність , розвинулася орієнтація в емоційному змісті , яка базується на вмінні розрізняти почуття, настрої і зіставляти їх з відповідними акторськими проявами ;

Але театралізована діяльність це такий великий пласт для творчості, що  потрібно і надалі продовжувати знайомство дітей з різними видами театру, урізноманітнити і шукати нові методи і прийоми виховання та розвитку з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, удосконалювати артистичні навички дітей за допомогою переживання і втілення образів в казках. А також працювати над підвищенням свого професійного та творчого рівня.

Головним своїм досягненям я вважаю те, що мої  вихованці , які  вже  залишили  дитячий  садок  і  пішли  до  школи  люблять  музику  , не  байдужі  до  всього  нового  і  цікавого ,  не  втрачають  нагоди  розвивати  свої  музичні здібності .  Мої діти продовжують розвивати свої творчі здібності в гуртках  художньої  самодіяльності , таких як танцювальний   хореографічно  - зразковий  гурток «Натхнення»    при  Ново економічному Центрі  культури  та  дозвілля  . Діти  з  розвинутими  співочими  здібностями приймають  активну   участь у  вокальних  гуртках   «Каприз» , «Фантазія» , «Краплинки»,  театрі  мініатюр «Колобок»  при  Новоекономічному  Центрі  культури  та  дозвілля   . Також 12 дітей  відвідують  музичну  школу . Але на жаль, по закінченні школи ніхто не повязав своє життя  з  музикою та творчістю. Через побоювання в нереалізованості такого професійного вибору.  Маю надію на те, що ситуація зміниться і  мої наступні випускники  виберуть шляхи творчості та мистецтва.  
 

 Сценічне мистецтво має великий вплив на свідомість, почуття, смаки, вчинки дитини. Долучаючись до світу театру, вона  отримує можливість вільно розвиватися, виявляти свої інтереси і здібності. Це допоможе дітям надалі домагатися поставлених цілей, будувати міжособистісні відносини. Класик не помилявся, стверджуючи, що «все наше життя - театр». На сцені життя слід виглядати гідно, і чим раніше ми розповімо про це дитині, тим краще.